Моя методична проблема
« Активні форми роботи на уроках математики»
"
Учень – це не посудина,
яку потрібно наповнити,
а факел, який
треба запалити…”
К.Ушинський
Я, Пересунько Світлана Іванівна,
закінчила Миколаївський Державний педагогічний університет ім. В.Г. Белінського
за спеціальністю " Математика " в 1991 році. Загальний педагогічний
стаж – 36 років, Попередня атестація була
в 2020 році, рішенням якої підтверджено «спеціаліст І категорії».
Останні курси підвищення кваліфікації – 2024-2025 роки
Викладаю фізику та математику в Голиківській філії КЗ
«Красносілківський ліцей»
На сьогоднішній день, діяльність
вчителя надзвичайно багатогранна. Кожного дня він має вирішувати низку завдань
з навчання, виховання і розвитку учнів. Для того щоб забезпечити найефективніше
розв'язання завдань навчання в конкретних умовах, від учителя вимагається
цілеспрямований вибір найкращого варіанта побудови освітнього процесу.
Важливою й актуальною проблемою
сучасної школи є формування в учнів життєвих або ключових компетентностей. Саме
компетентнісний підхід повинен подолати прірву між освітою і вимогами сучасного
життя. Формування компетентності, тобто здатності застосовувати знання та
вміння в реальній життєвій ситуації, є однією з найбільш актуальних проблем
сучасної освіти. Компетентність школярів проявляється в оволодінні знаннями та
цілеспрямованим їх застосуванням при розв’язуванні різних завдань.
Розв’язування цих завдань неможливо здійснити без методичних знань, до яких
належать знання методів, методик, прийомів при розв’язуванні нестереотипних
завдань; принципів психолого-педагогічного вивчення особистості.
Найбільш ефективними засобами, які
сприяють формуванню ключових компетентностей є сучасні педагогічні
інноваційні технології.
Метод проектів сучасні науковці
визначають як один з таких способів організації навчальної діяльності, який, за
умови майстерного застосування сприятиме усвідомленню учнями того, що знання –
це не самоціль, а необхідні засоби, які забезпечать здатність вибудовувати
власні життєві стратегії, приймати рішення, самореалізуватися в соціумі.
Робота над проектами зацікавлює школярів, вчить їх
працювати з різними інформаційними джерелами, працювати в команді. На уроках та
в позаурочний час мої учні працювали над проектами «Математика в нашому житті»,
«Геометрія в житті людини» та ін.
Формування
інформаційно-комунікаційних компетентностей відбувається в процесі
різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками: активних,
інтерактивних, індивідуальних, групових.
На
своїх уроках застосовую різні види самостійних робіт, практикую рольові та
дидактичні ігри, тестові завдання, математичні диктанти, теоретичні
бліц-турніри, нестандартні уроки тощо. Форми роботи: парна, фронтальна,
індивідуальна.
Важливою
є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів. На цьому етапі
уроку, я використовую такі види роботи:
-
прийом «Дивуй» (наводжу цікаві факти з
математики);
-
вправа «Розшифруй термін», де слова даються з
переставленими літерами, завдання якої – правильне скласти слова. Цим самим
учні згадують, з якими термінами вони ознайомлювались на попередніх уроках;
-
пропоную розгадати кросворд, питання якого
охоплюють раніше вивчений матеріал;
-
у 5-6 класах пропоную виконання прикладів на обчислення,
де кожному значенню приклада відповідає своя літера алфавіту. В кінці завдання
утворюють слово – математичний термін, що буде вивчатися на даному уроці.
Щоб
залучити дітей у пізнавальний процес з перших хвилин уроку застосовую гру «Знайди
помилку», де заздалегідь на дошці записую завдання і відповіді із домашніх
вправ, в деяких з них відповіді неправильні. Кожну відповідь обговорюємо,
одночасно виявляємо помилку і вказуємо правильну відповідь. Цю гру використовую
і при підведенні підсумків уроку.
При
актуалізації опорних знань проводжу математичні диктанти у кожному класі,
експрес-тести, застосовую прийом «Мікрофон», який дозволяє провести в
парах взаємне опитування по теоретичному матеріалу з попередніх уроків або за
питаннями, записаними на дошці. Цей прийом використовую часто при підведенні
підсумків уроку, де учні передаючи «Уявний мікрофон», висловлювати по
черзі:
-
на сьогоднішньому уроці ми дізналися…
-
на сьогоднішньому
уроці найважливішим відкриттям для мене було...
-
на сьогоднішньому уроці мені сподобалося…
-
на сьогоднішньому уроці мені було важко…
Також
при актуалізації опорних знань використовую такий прийом, як «Математична
мозаїка», який дуже подобається учнями, де пари учнів, де пари учнів
отримують картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти
загальні поняття.
Також
використовую на цьому етапі уроку такі математичні ігри, як «Хто швидше
досягне прапорця», «Естафета», «Числовий млин» тощо.
При
підведенні підсумків уроку використовую
ще такі ітерактивні вправи, як «Незакінчені речення» (цей прийом
використовую також і при актуалізації опорних знань). «Похвали себе сам»,
де учні по черзі хвалять себе за те, чого вони навчилися на уроці, якого
результату досягли, «Перевір себе сам», виконуючи тестові завдання, «Найрозумніший»,
де учні повинні швидко відповісти на запитання, які вчитель ставить у короткій
формі.
Такі
математичні ігри, як доміно, лото, зашифровані слова, опитування-естафета,
бліц-турніри та інші, я переважно використовую на уроках узагальнення та
систематизація знань, умінь та навичок та при проведенні нестандартних уроків.
Така активна навчальна діяльність є основною умовою реалізації закономірностей пам’яті, уваги, сприймання та мислення.
Сучасні комп’ютерні технології дають учителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає в дітей емоційний підйом, учні охоче працюють із комп’ютером. А коли внести в урок «цікавинку», тобто активізувати учнів до навчання, пробудити інтерес – то і результат буде якіснішим.
Працюючи понад 30 років учителем математики,завжди шукаю ефективні
методи навчання, такі засоби, які активізують навчальну діяльність, стимулюють
самостійну роботу учнів на уроках математики, прищеплюють і підтримують інтерес
до предмета. Проводжу такі види
уроків: урок захисту проектів,урок – подорож, урок-гра, урок-конференція, урок
–залік, урок однієї задачі. У своїй роботі використовую естафети «Хто швидше»,
«Розв’яжи кросворд», «Лічи, міркуй, відгадуй», «Математичний
лабіринт», ігри «Сильна ланка», «Знавці теорії», «Від теорії до практики».
Звичайно,
підготовка до таких нетрадиційних уроків складна. По-перше, вона знаходить
різні відомості, історичні факти, що доповнюють зміст підручника, розкриває
походження певних математичних понять і термінів, їх зв'язок з іменами
вчених-математиків. Це дає свої результати: обізнаність з історичними фактами,
розширює кругозір дітей, підвищує їх загальну культуру, дає можливість краще
зрозуміти роль математики в сучасному суспільстві, поглиблює розуміння
матеріалу, що вивчається. По-друге, заохочує учнів самостійно знаходити цікаві
факти з історії математики, готувати реферати до теми, що вивчається.
На кожному уроці
вимагаю від учнів виконання вправ в усній формі. Адже
добре розвинені навички усної лічби – одна із умов успішного вивчення
математики. Усні вправи розвивають увагу, пам'ять, мислення, мають практичну
спрямованість.
Види усної лічби: бігла,
рівнева, рахунок-доповнення, сходинка, обчислення ланцюжком.
Усні вправи пізнавального
характеру: логічні
віршовані задачі, математичні загадки, а також математичні вправи творчого
пізнавального змісту.
У своїй роботі використовую різні інтерактивні форми
навчання:
·
дискусії;
·
акваріум;
·
мозковий
штурм;
·
займи
позицію;
·
мікрофон;
·
ажурна
пилка.
·
Також проводжу математичні тижні із підбіркою цікавих завдань
За родом своєї
діяльності намагаюся знаходитися в постійному творчому
пошуку, знайомитися з досвідом колег. У зв’язку з цим працюю над удосконаленням
свого загальнокультурного, науково-педагогічного, науково-психологічного
рівня.
Немає коментарів:
Дописати коментар